
Друзі, ви знаєте, мій рід бере початок з козацьких часів, тому наша родина добре знається на приготуванні традиційних козацьких страв. Запрошую у шинок на Соколиному хуторі, де моя дружина Лариса пригостить вас найсмачнішими стравами за родинними рецептами. Наші відвідувачі у захваті від козацької картоплі, наваристого борщу, кулішу, реберець, вареників, млинців там медового вина.
Шинок («ресторан») родинної кухні працює цілий рік. Улітку — літній на 80 осіб, узимку — зимовий на 30 осіб. Затишно почуватиметься і закохана пара, і родина з дітками, і велика компанія. Середня вартість обіду — 150 грн. Завітайте до нас на Різдвяну кутю, на Водохрещу, на купальське свято!
Ми організуємо для вас незабутній тур вихідного дня: і корпоратив, і бенкет, і день народження. Порадуємо не лише різноманітним та смачним меню, а й унікальними розвагами — виступом кінного театру, стрільбою з луку та козацьких гармат, майстер-класами: для жінок — із секретів козацької кухні, для чоловіків — із оволодіння козацькою зброєю.
На нашій базі відпочинку ми не використовуємо напівфабрикати та заморожені продукти — усе тільки свіже та екологічно чисте. Страви завжди готуємо під замовлення.
Овочі та фрукти вирощують спеціально для хутора наші односельчани. Так, лише моркви на рік йде понад 2 тонн, бульби — 4,5 тонни. Щодня в меню є страви із свіжої річкової риби. Місцеві рибалки поставляють на хуторську кухню карпів, карасів, товстолобів, що виловлюють на світанку у Смоші. Річка Смош — одна й найчистіших в Україні.
Я особисто в спеціальних сушарках сушу вишню, шовковицю, бузину, шиповник, малину, полуницю, лісову суницю та ще 21 траву. Трави мені допомагає збирати відомий знахар, травник Іван Просяник.
Рід наш бере початок у часах козаччини. Козацькі рецепти передавали з покоління в покоління, так само як і пов’язані з ними історії, байки, легенди. Бабуся розповідала: коли козаки йшли у похід за три моря, брали із собою, що не псується, — пшоно, картоплю, олію, сало, часник.
Готували куліш: варили в казані пшоно, картоплю, додавали зажарку — шкварочки із посіченою цибулею. Густий куліш, зварений на відкритому вогні, називали польовою кашею, а більш рідкий — козацькою юшкою. Готову страву посипали зеленню та їли із салом. Ще одна родинна їжа — козацька картопля. Наші предки, козаки, наливали в казан олії, додавали картоплю, запікали на відкритому багатті до золотистої скоринки. Їли із часниковою поливкою — змішували трішки олійки, теплої водички та товчений часник. Таку картоплю брали із собою і в переходи, адже вона тижнями не псувалася і не втрачала смаку. Достатньо було на хвилинку покласти картоплину у теплу водичку і вона одразу ставала м’якою, наче щойно її зготували.
Козацька їжа була простою, але смачною та поживною, додавала сил та життєвої енергії. Куліш і козацьку картоплю готую в казанах на дровах, борщ і реберця — на печі за родинними рецептами, але додаю і власні кулінарні цікавинки. Коли зросте онук Миколайчик, передам секрети козацької кухні його дружині.

Де квітка, то там і мед, — свідчить народна мудрість. Запевняю, так воно і є. Соколиний хутір — земля заквітчана, торік я посадила 10 000 чорнобривців і всі зійшли! А гостей частую медовим вином. Кажуть, такого смачного, як на хуторі, ніде не скуштуєш. А ще пригощу Вас цілющими чаями із трав та ягід, що зростають у навколишніх гаях, узваром та п’янкими домашніми настійками на зубровці, сливах, огірках, калгані, вишні, бузині, кропиві, малині.
Смачного Вам обіду!